Хартія 97

Хартія 97
Логотип
Посилання	charter97.org
Комерційний	ні
Тип	новинний
Реєстрація	нема
Мови	білоруська, російська, англійська
Започатковано	11 вересня 1998
Стан	діючий
Рейтинг Alexa	27 (у Білорусі)^[1]
Адреса офісу	Варшава

Хартія'97 (біл. Хартыя’97) — білоруська громадянська ініціатива, яка спрямована на правозахисну діяльність та на об'єднання політичних сил, опозиційних до режиму Лукашенка.

Складена за аналогією з Хартією 77 — декларацією, що проголосила принципи подолання тоталітаризму і відновлення демократії в Чехословаччині.

Проголошена 10 листопада 1997 року. Текст на пропозицію журналіста Дмитра Бондаренка^[2] написав психолог Володимир Мацкевич. Хартія констатувала порушення прав людини в Білорусі, руйнування національної культури. Її текст був опублікований в провідних незалежних газетах того часу: «Ім'я», «Белорусская деловая газета», «Народная Воля», «Свобода^[be-x-old]», «Вільні новини» та інших.

В організаційний комітет громадської ініціативи в різний час входили Андрій Санніков, Олександр Мілінкевич, Володимир Мацкевич, Віктор Івашкевич^[be], Людмила Грязнова, Петро Марцев^[be], Юрій Хащеватський та інші відомі діячі.

Першими Хартію підписали 104 відомі в країні політики, громадські та культурні діячі, журналісти. З найбільш значущих ексурядовців серед підписантів були міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко (1994—1995), міністр оборони Павло Козловський (1992 −1994), голова Національного банку Станіслав Богданкевич^[pl] (1991—1995) і голова уряду Михайло Чигір (1994—1996), міністр зовнішніх економічних зв'язків Михайло Маринич^[be] (1994—1998), всі 3 голови Верховної Ради Станіслав Шушкевич (1991—1994), Мечислав Гриб (1994—1996) і Семен Шарецький (1996). Пізніше документ підписали понад 100 000 громадян Білорусі^[3].

charter97.org

Останніми роками ініціатива відома переважно завдяки своєму пресцентру, який перетворився в один із найпопулярніших інформаційних сайтів білоруського інтернету^[4]. 23 березня 2011 року Генеральна прокуратура Республіки Білорусь винесла позасудову постанову про закриття прямого доступу до сайту з урядових установ на підставі власного звинувачення у порушенні частини 2 статті 8 Закону про масові заходи в Республіці Білорусь («До отримання дозволу на проведення масового заходу … особи не має права оголошувати в засобах масової інформації про дату, місце і час його проведення»)^[5].

24 січня 2018 року згідно з рішенням Міністерства інформації РБ сайт chapter97.org був заблокований^[6].

У серпні 2022 року білоруська влада визнала «Хартію 97» екстремістським формуванням^[7]; створення та участь в екстремістському формуванні є кримінальним злочином за білоруськими законами^[8]. Раніше телеграм-канал (2021 року), логотип, сайт та сторінки «Хартії» у соціальних мережах (2022 року) були внесені білоруськими судами до списку екстремістських матеріалів^[9].

Відомі журналісти «Хартії'97»

Олег Бебенін
Наталія Радіна
Миколай Халєзін^[be-x-old]

Примітки

↑ How popular is charter97.org?. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
↑ Текст Хартії. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 27 вересня 2012.
↑ Віншуем Хартыю'97 з юбілеем!. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2022.
↑ У красавіку 2010 году сайт займаў 19 месца ў рэйтынгу беларускіх сайтаў па колькасьці наведвальнікаў зь Беларусі паводле зьвестак «Акавіты». Архів оригіналу за 7 січня 2009. Процитовано 27 вересня 2012.
↑ У Беларусі абмежаваны доступ да сайтаў «Хартыя-97» і «Беларускі партызан»^{[недоступне посилання]}
↑ Жуков, Евгений (24 січня 2018). В Беларуси заблокировали оппозиционный сайт "Хартия-97" (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
↑ МВД внесло «Хартию'97» в список экстремистских формирований
↑ Интерпол отказался разыскивать Светлану Тихановскую; Путин и Лукашенко утвердили союзные программы. Главное в Беларуси за неделю. BBC Росія (рос.). 3 листопада 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
↑ Республиканский список экстремистских материалов